Медкомісія

Це відбувалось навесні в середині 80-х років.

Мене викликала завуч і сказала, що поки я хворів, наша школа пройшла медкомісію у військкоматі, тож назавтра я маю піти у військкомат на медкомісію з іншою школою. Із собою мати паспорт.

На другий день на 8-му годину ранку я був у військовому комісаріаті.

Хлопці кучкувались в коридорі, шуміли і дуріли, аж поки не з'явився якийсь офіцер у супроводі сержанта. Офіцер гаркнув на нас і наказав усім вишикуватись у коридорі в шеренгу.

- Товарищи призывники, - сказав він.
- Я - заместитель воинского комиссара майор Копылов.

- Сегодня вы все должны пройти медкомиссию, которая признает вас годными к строевой службе.

- Порядок прохождения комссии такой:

- Вам раздадут медицинские карточки, где написано, каких врачей вы должны пройти.

- Сейчас вы все разденетесь, вещи сложите в комнате в конце коридора. Комнату я закрою на ключ. Открою я ее тогда, когда вы все, я повторяю, все, пройдете медкомиссию. Кто будет задерживаться сам - будет задерживать всех. Вопросы?

- А раздеваться... - хтось зі строю намагався задати запитання.

- Ацтавить!, - гаркнув він.
- Кто хочет что-то спросить, должен сначала обратиться к старшему по званию: "Товарищ майор", потом представиться: "Призывник Пупкин", потом спросить разрешение говорить: "разешите обратиться", и только потом, получив разрешение, задавать вопросы. Вопросы?

- Товарищ майор, призывник Пупкин, разрешите обратится! - сказав той самий хлопець, що вже намагався задати запитання.

- Товарищ призывник, два шага вперед, шагом марш!

Всі завмерли, чекаючи, хто ж вийде зі строю.

Майор теж чекав. Не дочекавшись, він знову запитав:
- Вопросы? Нет больше вопросов?
Тогда паспорта сдать! Товарищ сержант, соберите паспорта у товарищей призывников.

Коли сержант зібрав паспорти, майор гаркнув:
Товарищи призывники, слушай мою команду! Напра-во! В раздевалку по кориру, шаго-ом марш!

Ми поплентались в кінець коридору.

- На месте, стой! Раз, два. Нале-во! Сейчас первые двадцать человек заходят в раздевалку, быстро раздеваются, складывают свои вещи в шкафчики, выходят и строятся вдоль стены. Потом заходят следующие двадцать. Вопросы?

- А что, снимать все?

- Так точно, товарищи призывники, снимать все. Кто принес тапки, может их одеть, кто не принес, может оставить носки.

- Что, и трусы снимать?

- Так, точно, снимать.

- Но...



- Ацтавить разговоры! По порядку номеров расчитайсь!

- Первый.
- Второй...
- Семдесят четвертый.

- Замыкающий строй должен сделать шаг вперед и доложить: "Расчет окончен", - сказав Копилов.

- Призывники с первого по двадцатый, напра-во! В раздевалку, шаго-ом марш!

Майор зайшов разом із першою двадцяткою. За п'ять хвилин ми почули його рик, а ще за пару хвилин з роздягальні почали виходити хлопці. Вони були засмучені, в одних шкарпетках, і намагались прикрити лобок руками.

В строю ще вдягнених хлопців почулося реготання, але у слід за першою двадцяткою вийшов Копилов і скомандував:

- Ацтавить смех! Призывники с 21-го по 40-й, напра-во...

Ось прийшла і моя черга йти у роздягальню. Я підійшов до шафи і почав роздягатись. Сорочка, туфлі, брюки... Далі я зупинився і почав озиратись. Хлопці теж роздяглись до трусів і зупинились.

- Чего ждем, товарищи призывники? Раздевайтесь быстрее, не задерживайте товарищей!

Ми озирнулись и почали стягувати труси.

Тапки я, звісно, не взяв (звідки ж знав, що треба?), тому лишився у шкарпетках.

Ми вийшли у коридор і стали здовж стінки. Поки чекали інших, більшість трохи звиклась із думкою, що стоїть голяком, і перестали прикриватись.

Мимо волі я почав розглядати сусідів. Не дивлячись на спеку, багато хто вкрився гусячою шкірою, але, гадаю, скоріше він ніяковості, ніж від холоду. Я, звісно, й раніше бачив оголених одногодків, у басейні, наприклад, але не в такій кількості, і тільки в роздягальні або в душі. І там не треба було ходити голяком перед одягненими докторами, серед яких могли бути й жінки.

"Виставка членів",- подумав я. Тут були члени на будь-який вибір. Волохаті й ледве вкриті пушком, з волоссям чорним, рудим, русим. І різних розмірів. В кого зовсім маленькі, а в кого навіть у спокійному стані досить великі.

Цікаво, що розмір члена аж ніяк не залежав від габаритів самого власника. Он стоїть здоровань, а член в нього, як ми сміялись, "прищик, зеленкою змасти, і пройде". А поруч стоїть хлопець, маленький, худенький, а член у висячому положенні сантиметрів 12! А що буде, коли він встане?

Від дурних думок мене відірвав майор.

- Налев-во! Для прохождения медкомиссии вперед по коридору и по лестнице на второй этаж, шаго-ом марш!

На другому поверсі були кабінети лікарів. На дверях я прочитав: "терапевт", "хірург", "окуліст"...

Копилов вишикував нас у шеренгу і знову почав розказувати, що й як ми повинні проходити.

Раптом по шерензі пройшов якийсь рух. Я спочатку не зрозумів, у чому справа, але з мить побачив, що по коридору йде лікар...

Я миттєво прикрив пах руками, бо лікарем виявилась молода й вродлива дівчина років 25-ти у білому халаті сантиметрів на 10 вище колін, у туфлях на високих підборах. Вона кинула на нас погляд і посміхнулась.

Я дивився на її струнки ноги, коли із жахом відчув, що мій член прокинувся і почав наливатися кров'ю. Я негайно відвів очі й подивився в інший бік. І побачив, що не я один маю таки проблеми.

Якщо в мене член тільки трохи збільшився, то сусід зліва, невисокий худорлявий, з чорним кучерявим волоссям, безуспішно намагався прикрити руками такий гарний торчок. Його член дивився у стелю і трохи тремтів. Хлопець притиснув його руками у спробі прикритись, але зробив тільки гірше, бо торкаючись члена руками ще сильніше збудився. З щілини на бордовій голівці потекла краплина змазки. Хлопець загнано озирався по сторонах і крутився, намагаючись десь сховатись.

Краще би він цього не робив, а стояв спокійно...

Хлопець зробив крок назад і хотів сховатись за рудим здорованем, але зашпортався у своїх шкарпетках і почав падати. Махнув руками у спробі втримати рівновагу, він навалився на рудого, притиснувшись до його сідниць перезбудженим членом... І стрілив спермою йому на спину. Друга порція сперми полетіла на підлогу.

Здоровань із криком відскочив, розвернувся і кулаком націлив кривднику в щелепу, але той послизнувся і грохнувся спиною в калюжу своєї ж сперми...

- Смирно! - заверещав майор. - Сержант, отведи этик педиков в туалет, пусть приведут себя в порядок.

Хлопець, що облажався, сам зірвався з місця і смішно намагаючись притримати ерегований член, який як щогла вітрильника під час шторму, розгойдувався зі сторони в сторону, побіг в туалет в кінці коридору. Рудий повернувся і теж пішов в туалет. Сперма стікала по його спіні на сідниці.

Майор кивнув головою сержанту, і той пішов за хлопцями в туалет, а сам продовжував щось говорити.

Що саме він говорив, я не чув, а думав про те, як добре, що я зранку подрочив і тому не збудився так, як той хлопець. Ще я подумав, що буде, коли прийдеться йти до тієї лікарки в кабінет. Але при цій думці член знову подав ознаки життя, тому я почав думати про щось нейтральне.

Нарешті майор закінчив інструктаж, розпустив нас, а сам теж пішов в туалет.

Я зайняв чергу до найближчого кабінету, на дверях якого була табличка "терапевт", сподіваючись, що молода лікарка не терапевт.

З туалету показалась ціла процесія. Попереду йшов майор. За ним, втягнувши голову в плечі і тримаючи в руках відро з водою, йшов герой дня. Під оком с нього наливався гарний синець. В руках він ніс відро з водою. Далі крокував рудий з якимись швабрами і ганчірками, а замикав ходу сержант.

Далі спостерігати не було як, бо прийшла моя черга заходити до кабінету.

Я увійшов і здихнув із полегшенням - за столом сидів лікар передпенсійного віку. Він вказав мені на стілець і запитав прізвище.

- Аллочка, - крикнув він, - принеси, будь-ласка, аналізи і картку ..., - він назвав моє прізвище.

Я напружився, и не даремно. З сусідньої кімнати почувся тоненький дзвінкий голосок:
- Так, Аркадій Іванович.

І за хвилину звідти з'явився власник цього голоску - гарненька медсестричка. Їй було років 18-19, а виглядала вона ще молодше. На ній був білій халат, перев'язаний паском на талії, волосся кольору стиглої пшениці ховалось під ковпаком, а ноги були взуті у літні шльопанці.

Вона підійшла до шафи і почала шукати мою картку.

Сонце світило у вікно, і медсестричка, мабуть спеціально, встала так, щоби сонячні промені просвічували її халатик.

Я відчув зрадницьку ерекцію і мусів закинути ногу на ногу. Треба було відволіктись, відвести очі в інший бік, але погляд мимоволі повертався до цієї картини.

Врешті мою картку було знайдено, і лікар почав щось записувати туди. Він задавав якісь запитання, але я й не чув, які саме, і відповідав на автоматі.

Лікар закінчив заповнювати мою картку і подивився на мене. Потім перевів погляд на медсестру, чомусь посміхнувся і сказав:
- Аллочка, поміряй йому пульс і тиск.

Алла взяла апарат для вимірювання тиску і підійшла до мене.

Мій член повільно, але неспинно наливався кров'ю. Я прикривав його руками, а подумки повторював, як мантру: "не вставай, не вставай, не вставай..."

Я підвів очі і побачив, що дівчина дивиться на мене, саме туди, де я намагався приховати ерекцію. Я почервонів так, що відчув, як в мене горять вуха. "Вуха теж встали", - подумав я. Ця думка мене розсмішила, і я відчув певне полегшення. Збудження трохи спало, і член обм’як.

- Давай руку, - сказала вона.

Я поклав руку на стіл. Медсестра закріпила на ній манжету, сіла на стілець біля столу і закинула ногу на ногу. Нижній ґудзик халату був розстібнутий, тож поли розійшлись так, що її нога майже повністю оголилась, на що мій член негайно відреагував.

Вона накачала повітря в манжету і нахилилась вперед, щоби слідкувати за показами тонометру. Через виріз халату я побачив її невеликі округлі груди з набряклими сосочками.

- Ого! - подумав я, - Та вона теж збуджена...

Годі й казати, що від такого видовища мій член знову піднявся.

- Може вона не бачить, - без особливої надії подумав я.

Але коли я підвів очі, то побачив, що дивиться вона саме туди.

Якщо до цього часу я просто червонів, то тепер вкрився пунцовими плямами.

Тим часом вона поміряла тиск, зняла манжету і почала рахувати пульс. Від дотику її руки мій член напружився, голівка стала темно-червоного кольору. Я відчував, що ще трохи, і зі мною станеться така ж неприємність, як в того кучерявого хлопця в коридорі.

Але тут тортури закінчились, медсестра пішла в суміжний кабінет, а лікар протягнув мені картку і сказав:
- Все, вільний. Клич наступного...

Я вижив, але ерекція не проходила, а виходити з кабінету з таким стояком мені не дуже хотілось.

Я присів на кушетці і нахилився вперед, щоби трохи кров трохи відлила. Лікар здивовано подивився на мене:
- Тобі зле?
- Ні все добре, зараз...
- Аллочка, принеси нашатир.
- Ні, ні, не треба! - і я вибіг в коридор. - Заходьте, хто там наступний...

Я глянув у картку. Хірург. Я зайняв чергу і пішов в туалет. Але тут мене спіткала несподіванка. В туалеті щойно вимили підлогу і вона була зовсім мокра. Заходити туди в шкарпетках зовсім не хотілось, та й босоніж теж.

"Ладно", - подумав я, - "нехай підлога висохне, я потерплю, в туалет ще не дуже сильно хочеться". І повернувся до кабінету.

З нього як раз виходив хлопець. Обличчя в нього було вкрито червоними плямами, вуха горіли, а проміжність він прикривав карткою.

- Що там? - запитали ми в нього.
- Ииии... Ееее... Там лікар...

Відповідь була дуже змістовною.

Незабаром підійшла моя черга. Я зайшов у кабінет і зрозумів, чого той хлопець був у такому трансі. Хірургом була та сама лікарка, яка спричинила конфуз у коридорі.

Вона підняла голову від паперів, оглянула мене з голови до п'ят і кивнула головою:
- Сідай.

Я сів, але мене вже почало трусити. Від одного погляду її очей, в яких явно сиділи чортики, мій член почав наливатися кров'ю. Я відвів погляд у сторону і почав думати про заняття у школі. Ось що здатне вбити будь-яке збудження...

Лікар задавала якісь запитання, я щось відповідав, вона щось писала.
Заповнивши картку, вона витягла з коробки гумові рукавички і вдягнула їх.

- Підведись.

Я встав перед нею, прикриваючи напівзбуджений член руками.

- Підійди до мене і опусти руки.

Я встав біля неї. Мій член був прямо напроти її обличчя. Вона взяла його лівою рукою, підняла догори, а правою ощупала яєчка:
- Так, яєчка обидва на місці, все в нормі.

В мене все було в нормі, але від цих її маніпуляцій член налився кров'ю і затвердів. Вона випустила його з рук. Член дивився уверх і трохи тремтів. Я ладен був провалитись крізь підлогу.

Вона кілька секунд дивилась на мій член, а потім взяла якусь баночку, занурила туди палець і сказала:
- Повернись до мене спиною. Тепер нахились уперед і розсунь сідниці руками.
- Так, тут теж все добре. А зараз розслабся, можливо спочатку буде трохи неприємно.

З цими словами вона приставила палець до ануса і надавила. Змащений якоюсь маззю палець легко проскочив всередину. Від несподіванки я подався уперед, але вона схопила мене іншою рукою:
- Стій на місці і не напружуйся, бо буде боляче.

Боляче не було, але було неприємне відчуття, що я хочу в туалет по великому. Член відразу опав. Я мимоволі стиснув сфінктер, намагаючись викинути чужорідне тіло із себе.

- Ще раз тобі кажу, розслабся і заспокойся.

Я спробував.

- Ось і добре...

І з цими словами вона просунула палець трохи далі і почала ним крутити. Що вона там шукала, я не знаю, але в певний момент вона натиснула там на щось таке, що я відчув сильне збудження. Член миттєво відреагував і налився кров'ю. Вона ще ппре разів провела пальцем по тому місцю, що я мало не кінчив. Вона витягла палець з мене і сказала:
- Все, повертайся.

Я випрямився і повернувся. Член стояв догори.

- Яка гарна реакція, - посміхнулась вона. Йди он туди, за ширму, сядь, заспокойся. Я поки що допишу твою картку.

Я пішов за ширму. Там стояла кушетка. Я сів і нахилився уперед, щоби кров швидше витекла. Але я хотів в туалет по малому, і сеча тиснула внизу, не даючи відтікти крові. Пройшло хвили п'ять, а член все не падав.

- Ну, ходи сюди, - почув я голос лікаря. - Ого, який ти, однак... Ладно, сиди там, я зараз.

І вона знову вдягнула рукавички, чимось змастила руки і підійшла до мене.

- Лягай на кушетку на спину. Ноги трохи розведи.

Вона постелила мені на живіт серветку, взяла мій член в руку і... Я не повірив - почала мастурбувати мені. Однією рукою вона водила по стовбуру від основи до голівка. Рукавичка, змащена чимось, ковзала дуже легко. Іншою рукою вона легенько масувала яєчка і далі, до самого ануса. Це було надзвичайно приємно.

Я подивився на її обличчя. Очі в неї блищали, ротик трохи привідкрився, а щоки залив легкий рум'янець. На мене почала накатувати солодка хвиля. Член ще збільшився у розмірах, а дихання моє стало швидким.

Вона теж відчула наближення фіналу, швидко ввела палець в анус і легенько натиснула на вже відоме мені місце. Це було останньою краплиною. Мене струсив оргазм шаленої сили. Я застогнав і вигнувся.

- Тихо, тихо, - сказала вона не припиняючи.

Перший струмінь стрілив так, що перелетів мені через голову. Але вона подовжувала рухати пальчиком в мені і, одночасно, водити іншою рукою по члену. Кожен її рух давав мені нечувану насолоду і заставляв мене вистрілювати сперму порцію за порцією. Другий струмінь полетів мені на плече і на обличчя, третій на груди.

Врешті потік скінчився. Вона акуратно витягнула палець з мене, дала ще одну серветку і, посміхнувшись, сказала:
- Ну ти й стрілець! Прямо снайпер. Витрись і відпочинь тут трохи. Лежи тут тихенько, я покличу наступного. Бо огляд же треба продовжувати.

Я прикрив очі і непомітно заснув. Прокинувся я від того, що хтось тормошив мене за плече. Це була лікар.
- Піднімайся, воїн, тобі пора. Ось твоя картка.

Я взяв картку в руки і вийшов з кабінету.

Читати далі...