суботу, 17 грудня 2011 р.
середу, 14 грудня 2011 р.
вівторок, 13 грудня 2011 р.
понеділок, 12 грудня 2011 р.
неділю, 11 грудня 2011 р.
четвер, 8 грудня 2011 р.
середу, 7 грудня 2011 р.
вівторок, 6 грудня 2011 р.
пʼятницю, 2 грудня 2011 р.
вівторок, 29 листопада 2011 р.
пʼятницю, 25 листопада 2011 р.
середу, 23 листопада 2011 р.
вівторок, 22 листопада 2011 р.
неділю, 20 листопада 2011 р.
суботу, 19 листопада 2011 р.
пʼятницю, 18 листопада 2011 р.
четвер, 17 листопада 2011 р.
середу, 16 листопада 2011 р.
вівторок, 15 листопада 2011 р.
неділю, 10 липня 2011 р.
Скіпєтр
"Кто тут, к примеру, в цари крайний? Никого?! Так я первый буду!" ©
Published with Blogger-droid v1.6.7
Читати далі...
суботу, 4 червня 2011 р.
Невдале згвалтування
«Сьогодня я її, нарешті, зроблю», - радів Валєрка по дорозі додому.
З Тетяною, однокласницею, Валєрка «ходив» вже другий місяць, але далі поцілунків справа не йшла. Максимум, що Тетяна йому дозволяла - помацати груди через одяг. Але сьогодні все має змінитись. Не дає добровільно – дасть інакше. А Валєрка одним пострілом вб’є двох зайців: і Таньку розкрутить, і з боргом розрахується.
Але як класно все склалося! Він знову в голові прокручував сьогоднішню розмову з Бородою – Сергієм Бородіним, хлопцем з паралельного класу, головним хуліганом школи і головним Валєркіним кредитором, якому Валєрка мав необережність програти у карти. Борода зі своїми «шістками» перестрів Валєрку в туалеті:
- Чуєш, Міхур (це у Валєрки таке прізвисько було серед пацанів), ти коли з боргом розрахуєшся?! Я давав тобі термін до понеділку, а сьогодні вже середа! Вже проценти рахуються.
- Я, це… Гроші принесу…
- Ти мені це вже вкотре говориш?! Бабки гони! – з цими словами Борода засадив Валєрці кулаком у груди так, що в того перехопило дихання.
- Я… Я… Я принесу…
- Коли?
- В понеділок…
- Що?! Ти зовсім припух? Бабки мають бути завтра!
- Я не маю…
- Це твої проблеми. Не буде завтра бабок – тобі гаплик! – і Борода знову підкріпив свої слова добрячою плюхою.
- Та він усі бабки на свою тьолку спускає! – подав голос Лось, корєш Бороди.
- Яку тьолку? – зацікавився Борода.
- Та руду Таньку з нашого класу, - відповів Лось.
- Так, так… Значіть с Танькою ходиш? І як успіхи? – спитав у Валєрки Борода.
- Та ніяк, - відповів той.
- А ну-ка здриснули усі звідси, - повернувся Борода до своїх «шісток», - в мене розмова з Валєрою.
Борода поклав руку на плече Валєрки і спитав:
- Що, не дає Танька?
- Ні…
- Хочеш, я з нею поговорю, і вона відразу тобі дасть?
- Це як?
- Я вмію з ними розмовляти…
- Нууу…
- А бабки завтра не можеш принести?
- Ні…
- А в понеділок де візьмеш?
- Я пошукаю…
- Угу, пошукаєш... Кароч, слухай мене, - Борода нахилився до самого обличчя Валєрки.
- Що?
- Хочеш з боргом розрахуватись?
- Звісно!
- То приводь сьогодні о шостій Таньку до нас в теплушку, я тобі допоможу її розкрутити. І борг з тебе спишу.
- Ти що, хочеш її згвалтувати?
- Ну що за слова? «Згвалтувати». Я її попрошу, і вона сама дасть і мені, і тобі. Якщо у тьолки не відгукується серце – постукай їй у печінку. Чи ти бабки маєш? Маєш?
- Ні…
- Отож… Спочатку я з нею поспілкуюсь, потім вона і тобі дасть, я попрошу. Ну то що, згоден? Чи тобі для мене її шкода?
- Мені, це… Треба подумати…
- Думай до кінця цього уроку.
Валєрка кулею вилетів з туалету.
На уроці він сам з собою обговорював проблему вибору:
- А що? Я перед нею вже два місяці танцюю, а вона: «Я ще не готова, давай почекаємо…». А чого чекати то?
- Але ж вона мені довіряє, так дивиться на мене… А я її Бороді віддам…
- А якщо не віддам, Борода мене приб’є. Гроші то я ні завтра, ні в понеділок не буду мати. Хіба вкрасти де… Але де ж я їх вкраду? В батьків? Тато з мене шкіру здере…
- Та пішла вона на хєр! Від неї не убуде! Готова, не готова! Борода з мене борг спише, а Танька – як хоче… Бороді то вона не скаже: «Давай не зараз…». Ха! Уявляю… Він і для мене її потримає…
Після уроку Валєрка побіг шукати Бороду. Для себе він все вирішив.
«Сьогодня я її, нарешті, зроблю», - радів Валєрка по дорозі додому.
З Тетяною Валєрка зустрівся о п’ятій. Вони гуляли по парку, Тетяна тримала Валєрку за руку, щось щебетала, сміялась. Від цього вся Валєркина рішучість вивітрилась, а настрій зовсім зіпсувався. Він вже не був впевнений, що прийняв вірне рішення.
Валєрка поклав руку Тетяні на талію і через тоненьку тканину легкого сарафану відчув тепло її тіла. Він миттєво збудився. Його рука з’їхала по спині вниз. «Трусики», - зітхнув про себе Валєрка. Тетяна мовчки підняла його руку і поклала собі на талію. Тоді Валєрка почав піднімати руку догори. «Ліфчика немає», - зробив він відкриття, і його член налився кров’ю так, що стало боляче йти. Він зупинився.
- Може підемо до мене? – зробив він ще одну спробу.
- А вдома хтось є? – запитала Тетяна.
- Ні, мама на роботі в другу зміну, тато в рейсі.
- Давай якось іншим разом, - Тетяна повернулась і пішла далі.
Валєрка наздогнав її і хотів знову покласти руку їй на талію, але Тетяна вивернулась і відійшла в бік на півкроку.
Валєрка прийняв остаточне рішення і повернув у бік теплушки – підвалу, в якому були вентилі теплотраси. В цій теплушці на нього чекав Борода.
- Зайдемо на пару хвилин, - Валерка взяв Тетяну за руку і потягнув до під’їзду.
- А що там? – Тетяна слухняно покрокувала за ним.
- Маю колегові борг віддати.
- Ой, ти у підвал? Я боюся.
- Та не бійся, чого ти?
- Там темно, - Тетяна довірливо притиснулась до Валєрки усім тілом.
Валєркіна рішучість знову зникла, але тут він почув голос Бороди:
- Міхур?
- Я.
- Ти не сам?
- Ні.
- Ну то ласкаво просимо!
- Хто це, - запитала Тетяна.
- Це мій колега.
- Не подобається він мені. Пішли звідси, а?
- Ми не довго.
Валєрка завів Тетяну у теплушку і оглядівся. Раніше він лише чув про цю теплушку, але ніколи тут не був.
Біля труб теплотраси лежав старий брудний пружинний матрац, на якому сидів Борода. Поруч з матрацом стояли два фанерних ящики, що слугували столом. На ящиках, застелених газетами, стояла почата чекушка горілки, відкрита напівпорожня консерва з бичками у томаті, шмат хлібу. Там же знаходились декілька брудних стопок і стара консервна банка, повна недопалків. З другого боку цього стола Валєрка розгледів два перевернутих відра, на які було накидані ганчірки. Це були імпровізовані табуретки.
- Сідайте, гості дорогі! – Борода махнув рукою на матрац поруч із собою.
Тетяна зробила крок назад і сховалась за Валєркою:
- Валєрочка, любий, пішли звідси, мені тут не подобається, - зашепотіла вона йому на вухо, але той навіть не поворухнувся.
Борода підвівся, впритул підійшов до Тетяни, взяв її за плечі і різко повернув до себе.
- Яка гарненька, - сказав він, провівши рукою по її волоссі.
Тетяна відсахнулась назад і здивовано подивилась на Валєрку:
- Валєра?!
Але той відійшов у бік, сів на відро і відвернувся.
- Міхур, що ти сидиш, як не рідний? Налий нам!
Валерка розлив горілку.
- Вип’ємо за знайомство, - сказав Борода і перехилив свою стопку. Валєрка теж випив.
- А ти що ж не п’єш? – запитав Борода Тетяну.
- Я не п’ю горілку.
- Ну, вибачай, мартіні немає, - заржав Борода, - Тому мусиш випити те, що є.
З цими словами Борода схопив Тетяну за волосся і підніс горілку їй до роту. Тетяна відмахнулась рукою і вибила гранчак з його рук.
- Ах ти ж, сучка, горілку розливаєш, - розізлився Борода і дав Тетяну відчутного ляпаса. Тетяна зойкнула, зробила декілька кроків назад і спотикнулась об матрац.
Борода підійшов до неї, підняв сарафан і одним ривком стягнув з неї трусики до колін. Тетяна швидко опустила сарафан, натягнула його на коліна і сіла на матраці, стиснувши ноги. Трусики так і лишились на колінах, але Тетяна не мала можливості вдягнути їх. Борода посміхнувся, і почав повільно розстібати штани.
Тетяна із жахом дивилась на його руки.
- Валєра, - жалібно протягнула вона, - допоможи мені…
- Так, Міхур, що ти там сів, як не рідний, допоможи нам, - покликав його Борода. – Тримай її.
Валєрка підій шов до Тетяни ззаду і взяв її за плечі.
- Валєра, ти що?! – Тетяна спробувала обернутись, але не змогла.
Валерка, аби втримати її, міцно притиснув Тетяну до себе.
Тим часом Борода витяг свій напівзбуджений член і наблизив його до Тетяниного обличчя. Вона хотіла відхилитись, але вперлася потилицею до Валєркиного живота.
- А ну, відкрий ротика, - Борода ткнув членом дівчині до обличчя. Тетяна почала крутити головою, намагаючись відвернутись. Тоді Борода дав їй не сильного, але відчутного ляпаса:
- Що ти дригаєшся? Міхур, тримай її за голову.
Валєрка відпустив Тетяну і, тут сталося несподіване.
В мить, коли Валєрка випустив її плечі, дівчина пружиною подалась вперед і зі всього розмаху влетіла головою в пах Бороді. Той від несподіваного болю завив і впав на коліна.
Тетяна, по інерції відлетіла в сторону. Відчувши несподівану свободу, вона відчайдушно рвонула до виходу.
- Тримай її, - прохрипів Борода, але Валєрка, як зачарований, стояв на місці і тільки блимав очима. Отямився він лише тоді, коли почув, як гримнули двері. Він хотів побігти за Тетяною, але зашпортався за матрац і розтягнувся біля Бороди, який вже почав приходити до тями.
- Ти, урод, ти що накоїв?! – закричав Борода і зі всього розмаху вдарив його кулаком.
Валєрка перелякано закрив голову руками, а Борода, як був стоячи на колінах зі спущеними штанами, так і продовжував осипати Валєрку градом ударів. Від болю і страху по його щоках потекли сльози.
- Не міг тьолку втримати? Ти сам, як тьолка, лежиш, плачеш тут. Точно, тьолка.
З цими словами Борода почав бити його членом по обличчю.
- Випустив Таньку, сам замість неї в рота візьмеш. Бігом, сучко, рота відкрила!
- Борода, ти що? – занив Валєрка.
- Рота, мля, відкрив! – Борода із силою вдарив Валєрку в живіт. Від болю той замовк і широко відкрив рота, намагаючись вдихнути повітря.
Борода миттю вставив йому в рота свій член.
- Мммм… - замичав Влєрка.
- Не вздумай свої зуби тут показати, - Борода додав йому по нирках. Валєрка замовк і завмер, боячись порухатись.
А Борода схопив його за голову і почав насаджувати її собі на член.
Не пройшло й пару хвилин, як Борода важко задихав і почав рухатись скоріше. Раптом він завмер, а потім розрядився струменем гарячої сперми Валєрці у рота. Борода кінчав ще й ще, повільно встромляючи член Валєрці у рота на повну довжину, а потім повністю витягаючи його. Нарешті Борода зупинився, піднявся з підлоги, сів на матрац і налив собі стопку горілки.
- Ти класна соска! Думаю, що й Танька була б гіршою. Піднімайся, нічого тут валятись.
Валєрка повільно піднявся і сів на матрац. Все його обличчя було перемазано сльозами і спермою.
Борода взяв цигарку, запалив.
- Ну що, Міхур, борг за тобою залишається. Таньку-то я не трахнув. Що робитимемо?
- Борода, ну ти ж, того…
- Що?
- Ну, я ж…
- Що?
- Ну, ти ж мене…
- Що ти нукаєш, кажи нормально.
- Ну, я тобі замість Таньки…
- Хочеш сказати, що ти мені замість Таньки борг відпрацював?
- Так.
- Ти справжня шлюшка! Але ти що, думаєш, за раз все відпрацював? Ні, друже! Розділимо твій борг на десять частин. За десять разів відпрацюєш.
- Але ж…
- Не подобається? Може ти гроші маєш?
- Ні…
- Чи маєш інші пропозиції?
- Я вже раз…
- Що, раз?
- Ну, я вже раз…
- Кажи, кажи, що ти раз?
- Я вже раз відсмоктав.
- Ги, ги! Молодець, сучка! Добре, дев’ять разів залишилось. Я, щось, знову хочу. Давай ще раз. Ходи сюди.
Валєрка піднявся і підійшов до Бороди.
- Що стоїш? Давай, розстібни мені штани. Працюй, шлюшко. Сама, давай.
Валєрка розстібнув йому штани і зтягнув їх разом з трусами. Борода, дійсно, хотів, його член знову був збуджений. Валєрка дивився на нього, але не рухався.
- Ну, чого завмерла. Смокчи, давай.
Валєрка опустився на коліна, закрив очі і потягнувся ротом до члена.
- Ні, стій. Давай, роздягайся. Повністю, все скидай. Бо так не цікаво, я перед тобою без трусів, а ти одягнений.
Валєрка стягнув футболку, джинси з трусами, і залишився в самих шкарпетках.
- О, тепер давай, смокчи
Валєрка знову опустився на коліна, закрив очі і взяв член у рота.
- Скорше рухайся, ось так! – Борода схопив його за голову і завдав ритм.
Валєрка продовжував рухатись вже сам. Не дивлячись на всю принизливість ситуації, він й сам збудився. Гарячий член ковзав по його губах, язику. Він відчував, як пульсує кров у члені, як він збільшується у нього в роті, і його власний член теж почав наливатись кров’ю. Це було ще більш принизливо.
"Тільки б Борода цього не помітив", - подумав він, і відразу почув його голос:
- О, шлюшці подобається, вона сама збудилась. Я так і думав! Міхур, це твоє покликання!
Валєрка вже почав стомлюватись, в нього почало зводити скули, коли відчув, як член в його роті ще більше виріс, а потім в горло полетів струмінь сперми. Цього разу її було менше, тож Валєрка зміг проковтнути все.
- Гарна дівчинка, - похвалив його Борода, - тепер може сам кінчити, бо бачу, що хочеш. Давай, прямо там.
Валєрка, не вставаючи з колін, почав мастурбувати. Він був настільки збуджений, що достатньо було зробити пару рухів, як його накрила солодка хвиля. Валєрка не зміг стримати стогін.
- Та ти справжня шлюшка, - підморгнув йому Борода.
- Ну, вали тепер звідси, бо в мене теж ще справи є. Завтра прийдеш, - сказав він.
Не пам’ятаючи себе Валєрка вдігнувся, вискочив з підвалу і побіг додому.
В нього починалося нове життя…
Читати далі...
З Тетяною, однокласницею, Валєрка «ходив» вже другий місяць, але далі поцілунків справа не йшла. Максимум, що Тетяна йому дозволяла - помацати груди через одяг. Але сьогодні все має змінитись. Не дає добровільно – дасть інакше. А Валєрка одним пострілом вб’є двох зайців: і Таньку розкрутить, і з боргом розрахується.
Але як класно все склалося! Він знову в голові прокручував сьогоднішню розмову з Бородою – Сергієм Бородіним, хлопцем з паралельного класу, головним хуліганом школи і головним Валєркіним кредитором, якому Валєрка мав необережність програти у карти. Борода зі своїми «шістками» перестрів Валєрку в туалеті:
- Чуєш, Міхур (це у Валєрки таке прізвисько було серед пацанів), ти коли з боргом розрахуєшся?! Я давав тобі термін до понеділку, а сьогодні вже середа! Вже проценти рахуються.
- Я, це… Гроші принесу…
- Ти мені це вже вкотре говориш?! Бабки гони! – з цими словами Борода засадив Валєрці кулаком у груди так, що в того перехопило дихання.
- Я… Я… Я принесу…
- Коли?
- В понеділок…
- Що?! Ти зовсім припух? Бабки мають бути завтра!
- Я не маю…
- Це твої проблеми. Не буде завтра бабок – тобі гаплик! – і Борода знову підкріпив свої слова добрячою плюхою.
- Та він усі бабки на свою тьолку спускає! – подав голос Лось, корєш Бороди.
- Яку тьолку? – зацікавився Борода.
- Та руду Таньку з нашого класу, - відповів Лось.
- Так, так… Значіть с Танькою ходиш? І як успіхи? – спитав у Валєрки Борода.
- Та ніяк, - відповів той.
- А ну-ка здриснули усі звідси, - повернувся Борода до своїх «шісток», - в мене розмова з Валєрою.
Борода поклав руку на плече Валєрки і спитав:
- Що, не дає Танька?
- Ні…
- Хочеш, я з нею поговорю, і вона відразу тобі дасть?
- Це як?
- Я вмію з ними розмовляти…
- Нууу…
- А бабки завтра не можеш принести?
- Ні…
- А в понеділок де візьмеш?
- Я пошукаю…
- Угу, пошукаєш... Кароч, слухай мене, - Борода нахилився до самого обличчя Валєрки.
- Що?
- Хочеш з боргом розрахуватись?
- Звісно!
- То приводь сьогодні о шостій Таньку до нас в теплушку, я тобі допоможу її розкрутити. І борг з тебе спишу.
- Ти що, хочеш її згвалтувати?
- Ну що за слова? «Згвалтувати». Я її попрошу, і вона сама дасть і мені, і тобі. Якщо у тьолки не відгукується серце – постукай їй у печінку. Чи ти бабки маєш? Маєш?
- Ні…
- Отож… Спочатку я з нею поспілкуюсь, потім вона і тобі дасть, я попрошу. Ну то що, згоден? Чи тобі для мене її шкода?
- Мені, це… Треба подумати…
- Думай до кінця цього уроку.
Валєрка кулею вилетів з туалету.
На уроці він сам з собою обговорював проблему вибору:
- А що? Я перед нею вже два місяці танцюю, а вона: «Я ще не готова, давай почекаємо…». А чого чекати то?
- Але ж вона мені довіряє, так дивиться на мене… А я її Бороді віддам…
- А якщо не віддам, Борода мене приб’є. Гроші то я ні завтра, ні в понеділок не буду мати. Хіба вкрасти де… Але де ж я їх вкраду? В батьків? Тато з мене шкіру здере…
- Та пішла вона на хєр! Від неї не убуде! Готова, не готова! Борода з мене борг спише, а Танька – як хоче… Бороді то вона не скаже: «Давай не зараз…». Ха! Уявляю… Він і для мене її потримає…
Після уроку Валєрка побіг шукати Бороду. Для себе він все вирішив.
«Сьогодня я її, нарешті, зроблю», - радів Валєрка по дорозі додому.
З Тетяною Валєрка зустрівся о п’ятій. Вони гуляли по парку, Тетяна тримала Валєрку за руку, щось щебетала, сміялась. Від цього вся Валєркина рішучість вивітрилась, а настрій зовсім зіпсувався. Він вже не був впевнений, що прийняв вірне рішення.
Валєрка поклав руку Тетяні на талію і через тоненьку тканину легкого сарафану відчув тепло її тіла. Він миттєво збудився. Його рука з’їхала по спині вниз. «Трусики», - зітхнув про себе Валєрка. Тетяна мовчки підняла його руку і поклала собі на талію. Тоді Валєрка почав піднімати руку догори. «Ліфчика немає», - зробив він відкриття, і його член налився кров’ю так, що стало боляче йти. Він зупинився.
- Може підемо до мене? – зробив він ще одну спробу.
- А вдома хтось є? – запитала Тетяна.
- Ні, мама на роботі в другу зміну, тато в рейсі.
- Давай якось іншим разом, - Тетяна повернулась і пішла далі.
Валєрка наздогнав її і хотів знову покласти руку їй на талію, але Тетяна вивернулась і відійшла в бік на півкроку.
Валєрка прийняв остаточне рішення і повернув у бік теплушки – підвалу, в якому були вентилі теплотраси. В цій теплушці на нього чекав Борода.
- Зайдемо на пару хвилин, - Валерка взяв Тетяну за руку і потягнув до під’їзду.
- А що там? – Тетяна слухняно покрокувала за ним.
- Маю колегові борг віддати.
- Ой, ти у підвал? Я боюся.
- Та не бійся, чого ти?
- Там темно, - Тетяна довірливо притиснулась до Валєрки усім тілом.
Валєркіна рішучість знову зникла, але тут він почув голос Бороди:
- Міхур?
- Я.
- Ти не сам?
- Ні.
- Ну то ласкаво просимо!
- Хто це, - запитала Тетяна.
- Це мій колега.
- Не подобається він мені. Пішли звідси, а?
- Ми не довго.
Валєрка завів Тетяну у теплушку і оглядівся. Раніше він лише чув про цю теплушку, але ніколи тут не був.
Біля труб теплотраси лежав старий брудний пружинний матрац, на якому сидів Борода. Поруч з матрацом стояли два фанерних ящики, що слугували столом. На ящиках, застелених газетами, стояла почата чекушка горілки, відкрита напівпорожня консерва з бичками у томаті, шмат хлібу. Там же знаходились декілька брудних стопок і стара консервна банка, повна недопалків. З другого боку цього стола Валєрка розгледів два перевернутих відра, на які було накидані ганчірки. Це були імпровізовані табуретки.
- Сідайте, гості дорогі! – Борода махнув рукою на матрац поруч із собою.
Тетяна зробила крок назад і сховалась за Валєркою:
- Валєрочка, любий, пішли звідси, мені тут не подобається, - зашепотіла вона йому на вухо, але той навіть не поворухнувся.
Борода підвівся, впритул підійшов до Тетяни, взяв її за плечі і різко повернув до себе.
- Яка гарненька, - сказав він, провівши рукою по її волоссі.
Тетяна відсахнулась назад і здивовано подивилась на Валєрку:
- Валєра?!
Але той відійшов у бік, сів на відро і відвернувся.
- Міхур, що ти сидиш, як не рідний? Налий нам!
Валерка розлив горілку.
- Вип’ємо за знайомство, - сказав Борода і перехилив свою стопку. Валєрка теж випив.
- А ти що ж не п’єш? – запитав Борода Тетяну.
- Я не п’ю горілку.
- Ну, вибачай, мартіні немає, - заржав Борода, - Тому мусиш випити те, що є.
З цими словами Борода схопив Тетяну за волосся і підніс горілку їй до роту. Тетяна відмахнулась рукою і вибила гранчак з його рук.
- Ах ти ж, сучка, горілку розливаєш, - розізлився Борода і дав Тетяну відчутного ляпаса. Тетяна зойкнула, зробила декілька кроків назад і спотикнулась об матрац.
Борода підійшов до неї, підняв сарафан і одним ривком стягнув з неї трусики до колін. Тетяна швидко опустила сарафан, натягнула його на коліна і сіла на матраці, стиснувши ноги. Трусики так і лишились на колінах, але Тетяна не мала можливості вдягнути їх. Борода посміхнувся, і почав повільно розстібати штани.
Тетяна із жахом дивилась на його руки.
- Валєра, - жалібно протягнула вона, - допоможи мені…
- Так, Міхур, що ти там сів, як не рідний, допоможи нам, - покликав його Борода. – Тримай її.
Валєрка підій шов до Тетяни ззаду і взяв її за плечі.
- Валєра, ти що?! – Тетяна спробувала обернутись, але не змогла.
Валерка, аби втримати її, міцно притиснув Тетяну до себе.
Тим часом Борода витяг свій напівзбуджений член і наблизив його до Тетяниного обличчя. Вона хотіла відхилитись, але вперлася потилицею до Валєркиного живота.
- А ну, відкрий ротика, - Борода ткнув членом дівчині до обличчя. Тетяна почала крутити головою, намагаючись відвернутись. Тоді Борода дав їй не сильного, але відчутного ляпаса:
- Що ти дригаєшся? Міхур, тримай її за голову.
Валєрка відпустив Тетяну і, тут сталося несподіване.
В мить, коли Валєрка випустив її плечі, дівчина пружиною подалась вперед і зі всього розмаху влетіла головою в пах Бороді. Той від несподіваного болю завив і впав на коліна.
Тетяна, по інерції відлетіла в сторону. Відчувши несподівану свободу, вона відчайдушно рвонула до виходу.
- Тримай її, - прохрипів Борода, але Валєрка, як зачарований, стояв на місці і тільки блимав очима. Отямився він лише тоді, коли почув, як гримнули двері. Він хотів побігти за Тетяною, але зашпортався за матрац і розтягнувся біля Бороди, який вже почав приходити до тями.
- Ти, урод, ти що накоїв?! – закричав Борода і зі всього розмаху вдарив його кулаком.
Валєрка перелякано закрив голову руками, а Борода, як був стоячи на колінах зі спущеними штанами, так і продовжував осипати Валєрку градом ударів. Від болю і страху по його щоках потекли сльози.
- Не міг тьолку втримати? Ти сам, як тьолка, лежиш, плачеш тут. Точно, тьолка.
З цими словами Борода почав бити його членом по обличчю.
- Випустив Таньку, сам замість неї в рота візьмеш. Бігом, сучко, рота відкрила!
- Борода, ти що? – занив Валєрка.
- Рота, мля, відкрив! – Борода із силою вдарив Валєрку в живіт. Від болю той замовк і широко відкрив рота, намагаючись вдихнути повітря.
Борода миттю вставив йому в рота свій член.
- Мммм… - замичав Влєрка.
- Не вздумай свої зуби тут показати, - Борода додав йому по нирках. Валєрка замовк і завмер, боячись порухатись.
А Борода схопив його за голову і почав насаджувати її собі на член.
Не пройшло й пару хвилин, як Борода важко задихав і почав рухатись скоріше. Раптом він завмер, а потім розрядився струменем гарячої сперми Валєрці у рота. Борода кінчав ще й ще, повільно встромляючи член Валєрці у рота на повну довжину, а потім повністю витягаючи його. Нарешті Борода зупинився, піднявся з підлоги, сів на матрац і налив собі стопку горілки.
- Ти класна соска! Думаю, що й Танька була б гіршою. Піднімайся, нічого тут валятись.
Валєрка повільно піднявся і сів на матрац. Все його обличчя було перемазано сльозами і спермою.
Борода взяв цигарку, запалив.
- Ну що, Міхур, борг за тобою залишається. Таньку-то я не трахнув. Що робитимемо?
- Борода, ну ти ж, того…
- Що?
- Ну, я ж…
- Що?
- Ну, ти ж мене…
- Що ти нукаєш, кажи нормально.
- Ну, я тобі замість Таньки…
- Хочеш сказати, що ти мені замість Таньки борг відпрацював?
- Так.
- Ти справжня шлюшка! Але ти що, думаєш, за раз все відпрацював? Ні, друже! Розділимо твій борг на десять частин. За десять разів відпрацюєш.
- Але ж…
- Не подобається? Може ти гроші маєш?
- Ні…
- Чи маєш інші пропозиції?
- Я вже раз…
- Що, раз?
- Ну, я вже раз…
- Кажи, кажи, що ти раз?
- Я вже раз відсмоктав.
- Ги, ги! Молодець, сучка! Добре, дев’ять разів залишилось. Я, щось, знову хочу. Давай ще раз. Ходи сюди.
Валєрка піднявся і підійшов до Бороди.
- Що стоїш? Давай, розстібни мені штани. Працюй, шлюшко. Сама, давай.
Валєрка розстібнув йому штани і зтягнув їх разом з трусами. Борода, дійсно, хотів, його член знову був збуджений. Валєрка дивився на нього, але не рухався.
- Ну, чого завмерла. Смокчи, давай.
Валєрка опустився на коліна, закрив очі і потягнувся ротом до члена.
- Ні, стій. Давай, роздягайся. Повністю, все скидай. Бо так не цікаво, я перед тобою без трусів, а ти одягнений.
Валєрка стягнув футболку, джинси з трусами, і залишився в самих шкарпетках.
- О, тепер давай, смокчи
Валєрка знову опустився на коліна, закрив очі і взяв член у рота.
- Скорше рухайся, ось так! – Борода схопив його за голову і завдав ритм.
Валєрка продовжував рухатись вже сам. Не дивлячись на всю принизливість ситуації, він й сам збудився. Гарячий член ковзав по його губах, язику. Він відчував, як пульсує кров у члені, як він збільшується у нього в роті, і його власний член теж почав наливатись кров’ю. Це було ще більш принизливо.
"Тільки б Борода цього не помітив", - подумав він, і відразу почув його голос:
- О, шлюшці подобається, вона сама збудилась. Я так і думав! Міхур, це твоє покликання!
Валєрка вже почав стомлюватись, в нього почало зводити скули, коли відчув, як член в його роті ще більше виріс, а потім в горло полетів струмінь сперми. Цього разу її було менше, тож Валєрка зміг проковтнути все.
- Гарна дівчинка, - похвалив його Борода, - тепер може сам кінчити, бо бачу, що хочеш. Давай, прямо там.
Валєрка, не вставаючи з колін, почав мастурбувати. Він був настільки збуджений, що достатньо було зробити пару рухів, як його накрила солодка хвиля. Валєрка не зміг стримати стогін.
- Та ти справжня шлюшка, - підморгнув йому Борода.
- Ну, вали тепер звідси, бо в мене теж ще справи є. Завтра прийдеш, - сказав він.
Не пам’ятаючи себе Валєрка вдігнувся, вискочив з підвалу і побіг додому.
В нього починалося нове життя…
Читати далі...
неділю, 3 квітня 2011 р.
четвер, 31 березня 2011 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)